«Кав’ярня на Зарванській»

Сьогодні, 27.11.2015 року
Кав'ярня – це таємниче місце, в якому панує аромат кави. Перші кав'ярні з'явилися в Мецці. Ще в той час, такі місця для відпочинку були призначені не тільки для розпивання кави, але і для приємного проведення часу за бесідою, прослуховуванням музики та інтелектуальних ігор. Сьогодні є досить багато кав'ярень. Але є такі, у які хочеться повертатися знову і знову. А все тому, що вони володіють чудовою атмосферою для відпочинку. Так і саме так у «Кав'ярні на Зарванській»

Сьогодні, 27.11.2015 року я запросила своїх милих учнів групи 22 Кам’янець-Подільського ліцею провести годинку спілкування в «Кав’ярні на Зарванській». Кава, чай, тістечка… бесіда, посмішки, жарти, відверта розмова… та найголовніше – це все під чарівну музику саксофону у виконанні саксофоніста Віктора (так він нам представився). А багато хто з сучасних підлітків навіть ніколи і не чув нічого подібного. Діти були вражені, задоволені, деколи навіть шоковані красою музики та майстерністю виконавця. Підчас деяких композицій дехто навіть заплакав – так глибоко вони відчували музику. Найцікавіше те, що в кінці вечора Наталка Шатковська сіла за піаніно і почала грати улюблені мелодії (знов дехто розплакався), а Танюшка Чорна та Богдана Фенцур грали на піаніно та співали відомі сучасні пісні англійською мовою. Вечір спілкування та музики залишиться в пам’яті, я впевнена. Дякуємо щирим, лагідним, привітним господарям «Кав’ярні на Зарванській».
Зробили чудові теплі світлини дякуючи Лєрочці Харчук. Дякуємо!
...Чи наяву, чи то наснився сон...
Офіціант у чемнім реверансі,
за столиком в кутку, – на двох персон, –
ми п’єм з тобою каву на Зарванській...
Ловлю цю швидкоплинну щастя мить:
моргає в зернах кави свічка сонно,
сентиментально тугою бринить
живий чуттєвий голос саксофона,
емоції зірвавши наголо...
У грудях серце б’є шалено й стрімко...
а погляд твій, і усмішки тепло
мене у літо повертають взимку...
...Лише - змією- підсвідомий страх,
що не вгамую я, не заспокою,
щемить гірчинка кави на губах
близького розставання гіркотою...
...Мов цінний скарб, між заповітних мрій,
вночі, удень, увечері і вранці
я берегтиму в пам’яті cвоїй
щасливу мить в кав’ярні на Зарванській...
(вірш моєї подруги, однокласниці Ірочки Руснак)